Розділ 1
<< Мультиоргастичність чоловіка >>

З приводу чоловічої мультиоргастичності, тобто здатності чоловіків декілька разів переживати оргазм під час одного статевого акту [9], існують різні точки зору. Підхід деяких послідовників західної медичної школи ХХ століття з приводу чоловічої мультиоргастичності нагадує підхід деяких західних лікарів ХIХ століття періоду британської королеви Вікторії щодо жіночого оргазму, які стверджували, буцімто, якщо він і є, то властивий лише недоброчесним (розбещеним) істеричним жінкам із фізіологічними паталогіями, а взагалі такого в здоровій природі не існує і бути не повинно [10, 11]. В ХХ століття ідею про неприродність чоловічої мультиоргастичності висловлюють чимало авторів.

"Множинний оргазм під час одного сексуального епізоду, тобто до того, як сексуальне збудження утихне, характерний майже виключно для жінок. Хоч і з’являлися повідомлення про множинний оргазм у чоловіків, неясно, чи йде мова про повноцінний оргазм або про відновлення перерваного оргазму до настання моменту неминучості", — пише американський доктор Рут Вестхеймер [12]. У іншому місці вона приводить думку своїх колег про те, що хоча цикли сексуальних реакцій у чоловіка та жінки однакові, саме жінок відрізняє здатність переживати множинні оргазми, з чим пов’язано і те, що загальна тривалість сексуальних реакцій у них теж звичайно більша, ніж у чоловіків.

На початку ХХ століття підхід європейсько-американської науки до жіночого оргазму змінився. Дослідники, що вивчали сексуальність, ставили жіночу оргастичність головною темою своїх розвідок [13] і багато питань в опитуваннях жінок торкалися особливостей їх оргастичного реагування. На той час лише невеличка частка жінок повідомляє про свою мультиоргастичність. Так, за спостереженнями Гамільтона 1929 року 5 жінок із ста опитаних мали два-три і більше оргазмів під час одного злягання с чоловіками [14], а за спостереженнями Термана 1938 року таких жінок з 792 виявилося вже 12,6%, хоча, за відповідями респонденток, з цим фактором не обов’язково пов’язано відчуття щасливого шлюбу [15].

Першим привернув увагу західної науки до явища чоловічої мультиоргастичності професор зоології Індіанського університету Альфред Кінзі разом із своїми колегами Варделеєм Померой та Клайдом Мартином. У своїй енциклопедічній монографії «Сексуальна поведінка чоловіків» [16], що базувалася на детальних опитуваннях 5300 чоловіків, дослідники приходять до висновку, що оргазми, які переживають чоловіки на своїх, підліткових та дорослих етапах життя за фізіологічними проявами дуже схожі, за винятком еякуляції, котрої у допубертантів ще нема, так що оргазм може цілком відбуватися і без емісії сім’я. І хлопчики, і підлітки, і чоловіки здатні переживати оргазм один услід за іншим у проміжку відносно короткого часу. Однак хлопчики тут значно випереджають підлітків і, особливо, чоловіків. Із 182 допубертатних хлопчиків у віці до 15 років, на яких дослідники отримали данні стосовно оргазму, були здатними перейти до 2-го оргазму 55, 5%, до 3-го — 46,2%, до 4-го — 36,3%, до 5-го 30,8%, до 6-10-го — 23,1%, до 11-15 — 6,6%. В той же час з дорослими ситуація була іншою (табл. 1.1) (наведені акумулятивні відсотки; допуб – допубертатний вік; пб – початок пубертатності).

Таблиця 1.1

Множинні оргазми у чоловіків різного віку

вікчисло
людей		число оргазмів
(% людей, що досягали цього числа)
23456-1011-1516-20≥ 21
допуб18255. 546.236.330.823,16.61.70.6
пб-1579220.05.01.40.40.10.00.00.0
16-20209215.23.40.60.10.00.00.00.0
21-2528868.32.10.30.10.00.00.00.0
26-3012259.12.10.30.10.00.00.00.0
31-358666.51.70.30.00.00.00.00.0
36-406304.61.60.20.00.00.00.00.0
41-454312.30.90.20.00.00.00.00.0
46-502783.21.50.40.00.00.00.00.0
51-551724.71.80.60.00.00.00.00.0
56-601013.01.00.00.00.00.00.00.0

Як замічає Кінзі з соавторами, хоча випадкові мультиплікативні оргазми мали місце у житті більшості опитуваних чоловіків, регулярність таких оргазмів була властивою лише невизначної кількості із них. Однак, треба зробити декілька важливих зауважень. По-перше, оргастична активність хлопчиків може бути зовсім іншою, оскільки Кінзі отримував інформацію не безспосередньо від них самих, а від дорослих людей, які чи то були тому свідками, чи то пригадували свої дитячі роки. По-друге, під епізодами мультиоргастичності Кінзі однаково розуміє і той випадок, коли між оргазмами лежить проміжок часу і менше 10 секунд, і більше 30 хвилин, і той випадок, коли чоловік між оргазмами може цілком зберігати досягнутий рівень попередоргастичного збудження, а може проходити і через період повної нечутливості до сексуальної стимуляції (рефракторний період), який, щоправда, у цієї категорії чоловіків досить нетривалий. Так, серед мультиоргастиків у Кінзі однаково фігурують і 11-річний хлопчик, що за годину мав 19 оргазмів, і 4-річний (24 години — 26 оргазмів), і 2,5-річний (2 хвилини — 4 оргазми), і 11-місячний (1 година — 10 оргазмів), і 14-річний (4 години – 11 оргазмів).

У своїй наступній академічній монографії, тепер щодо жіночої сексуальності [17], Кінзи з колегами доповідають, що з 5940 опитаних жінок 15% постійно отримували множинний оргазм у зляганні з чоловіками. Якщо здатність до множинного оргазму майже не відрізняється у допубертатних хлопчиков та дівчаток, з віком між статями збільшується розбіжність (рис. 1.1).

 
Рис. 1.1 Множинні оргазми у чоловіків (M) та жінок (F) по вікових групах (ось абцис) у відсотках стосовно кількості людей у групі (ось ординат).

Так, у віці 15-20 років 15% і хлопців, і дівчат були здатні швидко перейти до другого оргазму, однак у віковому проміжку 20-60 років опитані жінки зберігають 15-відсотковий рівень мультиоргастичності, в той час як у чоловіків ця здатність швидко згасає (табл. 1.1); різниця стає ще більшою, коли мова заходить про 3-4 оргазми (табл. 1.2) (наведені акумулятивні відсотки; пб – початок пубертатності). Однак треба відзначити, що ця здатність до множинних оргазмів у дорослих жінок визначалась переважно по гетеросексуальному реагуванню у соціальному контексті чи то петинга, чи то коітуса опитаних людей.

Таблиця 1.2

Множинні оргазми у жінок різного віку

вікчисло
людей		число оргазмів
(% людей, що досягали цього числа)
234≥ 5
пб-1577161020
16-2084112520
21-25177013511
26-30173314611
31-35136615621
36-4096614611
41-4557016722
46-5030314521
51-5512713421
56-604910000

Лабораторний науковий інтерес до мультиоргастичності людини в західній медичній школі підняли ад’юнкт-професор кафедри кліничного акушерства та гінекології медичного факультета сент-луіського університета імені Вашингтона Уїльям Мастерс та його асистентка соціолог Вірджинія Джонсон, піонери лабораторних досліджень в області сексу. До 1965 року вони зібрали докладні матеріали на більш ніж 10 000 завершених сексуальних циклів у 382 жінок та 312 чоловіків і у 1966 році надрукували монографію «Сексуальне реагування людини» [18]. Вчені писали, що досліджені у спеціальній лабораторії жінки власною механічнічною стимуляцією ділянки клітора не тільки швидко досягали дуже сильного оргазму, але могли переживати і множинні оргазми протягом усього сексуального епізоду. Зокрема, жінці при оптимальному збудженні під час злягання з чоловіком звичайно не вистачало для статевого задоволення одного лишень оргазму, і в середньому вона задовольнялася трьома-пятьома оргазмами; в умовах самостійного експерименту, коли жінка власноруч стимулювала себе, наприклад, за допомогою електричного вібратора, то вона охоче могла продовжувати стимуляцію годину і більше, послідовно переживаючи від двадцяти до п’ятдесяти оргазмів. За таких експериментів нерідко спостерігалося і явище тривалого оргазму (Status Orgasmus): протягом від двадцяти до шестидесяти і більше секунд відбувалася низка багатьох швидких скорочень першої третини піхви (оргастичної платформи), які чи то були одним цілим оргастичним епізодом, чи то зв’язували декілька оргазмів, між якими не можна було зафіксувати спаду напруги сексуального збудження (рис. 1.2).

 
Рис. 1.2 Відношення кривої (червона) електрокардіограми до кривої (синя) запису 25 скорочень оргастичної платформи у жінки під час Status Orgasmus (зелена пряма, 43 секунди). Рівень пульсу близко 180 ударів на секунду.

Під час опитування суб’єктивних вражень після лабораторних досліджень жінки повідомляли, що оргазми, які слідували за першим, були значно яскравішими та приємнішими за нього. Деякі жінки навіть повідомляли, що поволі оргазм за оргазмом рівень гостроти відчуття оргазму у них збільшується настільки, що вони непритомніють від задоволення. Однак чоловіки, яким за лабораторних умов вдавалося пережити за короткий проміжок часу два і більше оргазми, казали протилежне: для них перший оргазм з еякуляцією значно перевершував за насиченістю відчуттів послідуючи оргазми, він був найсильнішим та найгострішим.

Того ж року психоаналітик Мері Шерфі на ґрунті багаторічної клінічної практики публікує статтю [19], що пізніше входить до її монографії «Природа і еволюція жіночої сексуальності» [20], де, зокрема, висловлює думку, начебто самотні жінки, які за допомогою електричних вібраторів переживають до п’ятдесяти оргазмів, з погляду нормального фізіологічного функціонування виявляють досить природню для жінки нічим не непригнічену та не загальмовану сексуальність, а число пережитих оргазмів відображає потенційні можливості оргазму у жінки.

Тему мультиоргастичності продовжили у західній науці каліфорнійці Міна Роббінс та Гордон Йенсен у лонг-бічському Центрі супружніх та сексуальних досліджень. В експериментах взяли участь 469 жінок та 282 чоловіків у віці від 18 до 70 років. Під час оргазму волонтерів вимірювалися тиск крові у різних частинах тіла, пульс, серцевий ритм, електричний опір шкіри, скорочення тазових м’язів з боку промежини, а також окремо – скорочення ануса, піхви та матки. Пульс під час оргазму зростав від 70 до 120-130 ударів на хвилину у жінок, та 150-160 у чоловіків, а далі, якщо це був «дискретний оргазм», повертався до стану спокою, а якщо «тривалий» — залишався високим протягом усього множинного оргастичного переживання, падаючи на 10-20 пунктів між самими оргазмовими спалахами. Дослідники також спостерігали явище, коли множинний оргазм йшов услід за дискретним. Аналогічно пульсу у всіх випадках вимірювальні показники істотно змінювлися під час оргазму і протримувалися на більш-менш високому рівні у разі мультиоргазму. Особливості сексуального реагування чоловіка та жінки залежали лише від фізіологічних та культурних особливостей кожної людини і не можна було провести межу між власно мультиоргастичним переживанням жінки та чоловіка. Графіки збудження у них були майже ідентичними. Однак чоловіки, що переживали множинні оргазми, не переживали їх в такої кількості, як жінки. Так, найбільша кількість оргазмів, що була зафіксована у лабораторії, складала 134 за годину для жінки та 16 за годину для чоловіка. В середньому чоловік-мультиоргастик проходив через чотири оргазми. У деяких випадках чоловік між оргазмами міг повністю втрачати ерекцію і відтоді він приступав до збудження знов. У 1978 році Роббінс та Йенсен повідомляють про 13 мультиоргастичних чоловіків [21]. На думку вчених, ці чоловіки частково вміють уникати еякуляції або управляти нею, тим самим протримуючись до завершального оргазму, який суб’єктивно сприймають найбільш інтенсивним. Тобто чоловік може переживати множинний оргазм, якщо він вміє або навчиться розділяти клімакс та сім’явиверження.

На базі центру Роббінса та Йенсена інші американські дослідники Уільям Хартман та Мерилін Фітіан ставлять свої досліди і роблять власні спостереження [22]. Вчені погоджуються з тим, що оргазм та еякуляція являють собою два різних процеса і упевнені, що мультиоргастичний чоловік не має спражньої повної еякуляції до самого завершального оргазму. Хартман та Фітіан встановлюють, що у деяких чоловіків здатність до мультиоргастичності була вироблена тренуванням. Зокрема, ці чоловіки навчилися узгодженою роботою лобково-куприкових (ЛК) м’язів (m. pubbococcygeus, PC-muscle) (рис. 1.3), що входять до м’яза, який підіймає задній прохід (m. levator ani), керувати процесом сім’явиверження, відокремлюючи його від оргазму [23]. Ці ж самі м’язи активно працюють під час оргазму і у мультиоргастичних жінок.


Рис. 1.3 Лобково-куприковий м’яз та його відношення до малого тазу.
1 - лобкове зрощення (symphysis pubica); 2 - куприк (os coccyges); 2 - сечовий міхур (vesica urinaria); 4 - пряма кишка (rectum); 5 - анальний отвір (anus); 6 - лобково-куприковий м`яз (m. pubbococcygeus); 7 - передміхурова залоза (prostata); 8 - матка (uterus); 9 - сечівник (urethra); 10 - піхва (vagina); 11 - зона Графенбурга (G-Spot); 12 - м`яз, що піднімає задній прохід (m. levator ani)

У 1989 році Маріон Данн та Жан Трост друкують своє власне дослідження чоловічої мультиоргастичності [24]. Вони спостерігали 21 мультиоргастиків, з котрих 13 мали таку здібність від народження (генетично), а 8 відкрили здатність до множинних оргазмів після 35 років чи то зовсім випадково, аніяк тому спеціально не навчаючись, чи то свідомо оволодівши мультиоргастичними навичками. Данн та Трост вважають мультиоргастиків такими, що мають під час одного статевого епізоду не менше двох оргазмів («мокрих» або «сухих»), між якими повністю або майже повністю зберігають попередній рівень статевого збудження та ерекції. Таким чином чоловіки у досліді накопичували на свй рахунок від 2 до 9 оргазмів за «раз». Дослідники повідомляють також, що еякуляторному оргазму можуть попередувати декілька безеякуляторних оргазмів, а у невеликого числа чоловіків услід за первинним оргазмом, що супроводжується еякуляцією, трапляються повторні оргазми, але на цей раз без еякуляції. Дослідники припускають, що традиційні очікування від чоловіків досить обмежених оргастичних здібностей і упередженої моделі виснажуючого одноразового еякуляторного оргазму глибоко не тільки вкорінюються в свідомості людей, але і істотньо впливають як на саму поведінку чоловіків, так і на наукові досліди в цієї царині.

Того ж 1989 року в Індії з’являється дослідження професора медицини Пракаша Катарі щодо людського оргазму [25]. Одинадцята глава у книзі була присвячена «психофізіодинаміці» мультиоргазму. Зокрема розглядається приклад 30-літнього чоловіка. Цей чоловік самостійно виучився свідомим скороченням лобково-куприкових м’язів, чим не тільки досягав шости і більше множинних оргазмів, а і регулював при кожному з них силу еякуляції та кількість еякуляту, що виділявся назовні. Однак, за висновком професора, в порівнянні із звичайним нестримуваним оргазмом сила оргастичної насолоди при такої множинності у чоловіка була знижена.

У 1994 році американська дослідниця Барбара Кіслінг [26] розрізняє три типи множинних оргазмів у чоловіків, причому в усіх випадках чоловік може зберігати ерекцію. Отже, чоловік проходить через оргазми і при цьому чи то спочатку гальмує сім’явиверження за допомогою ЛК-м’язів, а наприкінці остаточно «спускає», чи то повністю або частково не стримується і усі його оргазми супровожджуються сім’явиверженням, чи то спочатку проходить через найсильніший оргазм з еякуляцією, за яким слідують менш інтенсивні оргазми без еякуляції. За думкою Кіслінг, чоловіки-мультиоргастики після кожного оргазму відчувають ще більший прилив енергії, а не її виснаження, оргазми у них значно міцніші за звичайні, оскільки в них залучаються не тільки геніталії, а й усе тіло; такі чоловіки ліпше відчувають своїх партнерів, зокрема краще розуміють збудження жінок та здатні найрізноманітніше задовольняти їх; шлюб у мультиоргастиків гармонійний, щасливий і тривалий.

Якщо більшисть попередніх дослідників доводили, що оргазм та еякуляція у чоловіків явища різні, хоча тісно одне на одне накладені і одне з одним пов’язані, бо можна переживати оргазм без еякуляції, то експеримент 15 січня 1995 року в лабораторії школи акушерства американського університету Ратджерса (Rutgers University) довів це положення з іншого боку [27]. Чоловік може ні чим не стримувати еякуляцію і при цьому бути цілком мультиоргастичним. Професор сексології Беверлі Віпл та професор нейробіології Баррі Комісарюк спостерігали 35-річного чоловіка, у якого протягом 36 хвилин безперервних самостійних маніпуляцій було зафіксовано 6 закінчених нестримуваних еякуляторних оргазмів. У проміжку між оргазмами у цього чоловіка не спостерігався спад ерекції (рис. 1.4).


Рис. 1.4 Ратжерській експеримент:
Крв – Систолічний артеріальний тиск (мм/рт.ст.) (показники знімалося з лівої руки); Срд - пульс (ударів в хвилину) (показники знімалося з великого пальця лівої ноги); Зрч - діаметр зіниці (мм) (показники знімалося інфрачервоним пупілометром); Взб - рівень збудження (суб`єктивна оцінка за 10-бальною шкалою); Эяк - об`єм сім`я при еякуляції (мл) (скільки вдавалося зібрати кожного разу в пробірку). Показники знімалися кожні дві хвилини.

Не дивлячись на украй незатишні умови проведення експерименту і наявність громіздкої і відволікаючої апаратури, в ході експерименту виявилися деякі цікаві особливості мультиоргастичного феномену. Хронологічно події розвивалися таким чином: перші 12 хвилин слідувала підготовка до експерименту, а потім почалася самостимуляція чоловіка. Оргазми, еякуляцій, були зафіксовані на 18, 21, 29, 37, 44, 56 хвилинах з початку самостимуляції, після чого експеримент був чоловіком припинений, оскільки в крихітному замкнутому лабораторному блоці було дуже жарко й задушливо. Артеріальний тиск досяг максимуму при другому оргазмі, а потім став помалу знижуватися і врівноважуватися до початкового рівня стимуляції. Пульс мав тенденцію до досягнення середнього оргазмового рівня з третього оргазму. Розширення зіниці не обов`язково співпадало з переживанням еякуляції. А рівень збудження суб’єктивно відчувався найсильнішим при останьому оргазмі, хоча еякуляція при ньому була найменшою, причому збудження ніколи не залишалося незмінним: то підвищувалося до оргазмового переживання, то применшувалося після оргазму, однак істотних спаду та втрати ерекції не спостерігалося. Двічі під час експерименту від`єднувалися дроти вимірювальної апаратури від чоловіка, що перешкодило йому пройти через два додаткові оргазми. По його суб`єктивних відчуттях, інтенсивність оргазмів, які він переживав в лабораторії, складала 50-70% тієї інтенсивності, яку він звично переживав у комфортних умовах. За словами досліджуваного, здібність до множинних оргазмів виявилася у нього ще в ранньому дитинстві.

Механізми оргазму формуються в людині ще до народження, а після народження звичайно сплять до свого пробудження через інтенсивну статеву стимуляцію. Оскільки у чоловіка такою народжувальною оргазм стимуляцією нерідко стає перша еякуляція, шанси на пробудження оргазму у нього значно вищі, ніж у жінки, що за все своє життя може так і не збудитися до рівня оргазму. Численні спостереження за грудниками, що проходили оргазмові фази, дозволяють припустити, що за своєю природою оргазмові механізми закладені мультиоргастичними, що вони тієї ж мимовільної рефлекторної природи, що і мимовільне вміння триматися на поверхні води та вільно пірнати й плавати у щойно народжених дітей, обидви рефлекси зазнають пригнічення унаслідок розучення як керувати своїм тілом у відчуженої стихії, а стосовно оргазму — подалі і свідомого невміння суміщати оргазм та еякуляцію у чоловіків, чи то соціального обмеження (рестрикції, пригнічення) сексуальних самовираження та розкріпачення у жінок. Вміння вільно триматися та поводити себе у стихії оргазму подібне вмінню плавати. Недаремно сексологи іронізують, мовляв, якби людей вчили плавати так само, як їх вчать поводити із своєю сексуальною силою, вони б гарантовано йшли каменем на дно. Щоб далі набувати порозуміння із питанням множинних оргазмів у чоловіків, треба розглянути ряд питань із фізіології людини.

>>